- 08.03.2024
- 81 Перегляд
9 березня – Вселенська батьківська (м'ясопусна) субота.
Присвячуючи тиждень м'ясопусний нагадуванню останнього Страшного Суду Христового, Церква, маючи на увазі цей Суд, встановила клопотатися не тільки за живих членів своїх, а й за всіх, хто від віку помер, які в благочесті прожили, всіх родів, звань і станів, особливо тих, хто помер раптовою смертю, і молить Господа про помилування їх.
Головною причиною появи спеціального поминального дня в м'ясопусну седмицю став аж ніяк не зміст православного меню. Просто в неділю цієї седмиці Церква згадує Страшний суд Христовий, і день напередодні логічно присвятити молитвам за спочилих.
Урочисте всецерковне поминання спочилих у цю суботу приносить велику користь і допомогу померлим отцям і братам нашим і водночас слугує вираженням повноти церковного життя, яким ми живемо. Бо спасіння можливе тільки в Церкві - спільноті віруючих, членами якої є не тільки ті, хто живе, а й усі померлі у світі. І спілкування з ними через молитву, молитовне їх поминання і є вираженням нашої спільної єдності Церкви Христової.
Основний сенс цих "вселенських" (загальних для всієї Православної Церкви) заупокійних богослужінь - у молитві за всіх православних, які спочили, незалежно від їхньої особистої близькості нам. Це справа любові, яка не розділяє світ на своїх і чужих. Основна увага в ці дні - усім тим, хто з'єднані з нами вищою спорідненістю - спорідненістю у Христі, і особливо тим, кого нікому пом'янути.
Присвячуючи тиждень м'ясопусний нагадуванню останнього Страшного Суду Христового, Церква, маючи на увазі цей Суд, встановила клопотатися не тільки за живих членів своїх, а й за всіх, хто від віку помер, які в благочесті прожили, всіх родів, звань і станів, особливо тих, хто помер раптовою смертю, і молить Господа про помилування їх.
Головною причиною появи спеціального поминального дня в м'ясопусну седмицю став аж ніяк не зміст православного меню. Просто в неділю цієї седмиці Церква згадує Страшний суд Христовий, і день напередодні логічно присвятити молитвам за спочилих.
Урочисте всецерковне поминання спочилих у цю суботу приносить велику користь і допомогу померлим отцям і братам нашим і водночас слугує вираженням повноти церковного життя, яким ми живемо. Бо спасіння можливе тільки в Церкві - спільноті віруючих, членами якої є не тільки ті, хто живе, а й усі померлі у світі. І спілкування з ними через молитву, молитовне їх поминання і є вираженням нашої спільної єдності Церкви Христової.
Основний сенс цих "вселенських" (загальних для всієї Православної Церкви) заупокійних богослужінь - у молитві за всіх православних, які спочили, незалежно від їхньої особистої близькості нам. Це справа любові, яка не розділяє світ на своїх і чужих. Основна увага в ці дні - усім тим, хто з'єднані з нами вищою спорідненістю - спорідненістю у Христі, і особливо тим, кого нікому пом'янути.